4. ОПТИМІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ І ШИРОКЕ САМОВРЯДУВАННЯ ГРОМАД
4.1. Заслужене й відповідальне громадянство
4.1.1. Громадянство України є честю для людини.
4.1.2. Права громадянина знаходяться в рівновазі з його обов’язками.
4.1.3. Процедура набуття громадянства України стає прозорою та відкритою. Громадянство надається також тим, хто має особливі заслуги перед Українською державою. Право надавати громадянство передається спеціальному органу.
4.1.4. Для отримання громадянства України впроваджуються іспити з державної мови та історії.
4.1.5. Запровадити на основі досвіду країн Балтії модель різних форм громадянства залежно від правосуб'єктності особи.
4.1.6. Держава забороняє подвійне громадянство та встановлює кримінальну відповідальність для держслужбовців за приховування такого.
4.2. Конституційна реформа
4.2.1. Визначити Голову Держави вищою посадовою особою у системі виконавчої влади. Зосередити в його руках повноваження та відповідальність верховного головнокомандувача та керівника уряду.
4.2.2. Голова Держави несе персональну відповідальність за всі свої дії на посаді. Для втілення цього принципу в життя впроваджується Закон України про імпічмент у випадку вчинення Головою Держави злочинів, які підпадають під дію кримінального законодавства.
4.2.3. Державний уряд перетворюється на центр відповідального вироблення і професійного впровадження державної політики в країні. Уряд формується Головою Держави та затверджується більшістю депутатів Верховної Ради. Повноваження уряду стосуються лише загальнодержавних питань. Зайві урядові повноваження максимально делегуються на нижчі рівні виконавчої влади.
4.2.4. Верховна Рада скорочується до 300 депутатів. Народні депутати обираються за пропорційною системою з відкритими партійними списками. Мажоритарна система на національних виборах скасовується.
4.2.5. Члени комітетів Верховної Ради обираються у відповідності до їхньої освіти, досвіду, професії та роду занять.
4.2.7. Публічна політика в Україні стає змістовною та відповідальною. Політична реклама в ефірі телебачення та на зовнішніх носіях забороняється.
4.3. Адміністративна реформа ― централізація стратегічних сфер та децентралізація соціально-економічних галузей
4.3.1. Діюча система адміністративно-територіального розподілу є колоніальним наслідком СРСР та гальмує розвиток держави. Сучасна політика штучного укрупнення територіальних громад руйнує базові засади самоврядності громад та суперечить принципу субсидіарності.
4.3.2. Замість районно-обласної структури утворюється нова система територіального поділу. Основою цієї системи мають стати оптимізовані за межами (в тому числі оптимізація міських агломерацій) та зменшені за розмірами, порівняно з сучасними областями, територіальні одиниці, які будуть зосередженням координаційно-контролюючих функцій.
4.3.3. Владні повноваження в тій чи іншій галузі делегуються на найнижчий з рівнів, на якому вони можуть ефективно виконуватися. Абсолютна більшість управлінських функцій у соціальній та економічній сферах переходять до органів місцевого самоврядування.
4.3.4. Базовим органом місцевого самоврядування є місцева рада, яка формується з депутатів, обраних за мажоритарною системою. Депутати місцевих рад мають широкі повноваження на формування виконавчих структур. Основними функціями місцевих органів державної влади стають координація і контроль органів місцевого самоврядування.
4.4. Дебюрократизація державних структур
4.4.1. Чинні Закони України перевантажені нормами, які суперечать одна одній. Це створює широке вікно можливостей для зради, корупції і криміналу.
4.4.2. Держава скасує дублювання функцій та повноважень на законодавчому рівні. Це призведе до скорочення чисельності бюрократичного апарату. Рівень заробітної плати чиновників збільшується за рахунок вивільнених від оптимізації коштів.
4.4.3. Політика щодо добору державних кадрів розбудовується за принципами відкритості, професіоналізму та конкуренції. Кожен державний службовець отримує право на гарантоване службове зростання у разі чесної та ефективної роботи.
4.4.4. Прямий контакт між громадянином та чиновником мінімізується завдяки введенню систем «електронного урядування». Для отримання всіх державних послуг у регіонах створюються «єдині офіси» (більшість ординарних справ мають вирішуватися в одній структурі), які працюють за принципом «єдиного вікна» (особа подає мінімум документів, а збирання довідок і погоджень здійснюється органами влади без її участі).
4.5. Широке самоврядування на місцях
4.5.1. Держава втілює практику широкого прямого народовладдя у територіальних громадах. Референдуми, плебісцити, загальні збори гарантуються Законом на всій території Держави. При цьому локальні референдуми вирішують лише проблеми на рівні громади і не можуть суперечити загальнонаціональним інтересам. Запроваджується механізм ветування громадою рішень органів місцевого самоврядування.
4.5.2. Поглиблення впливу місцевого самоврядування на життєдіяльність громади шляхом широкого запровадження вуличних та квартальних комітетів та інших органів самоорганізації населення.
4.5.3. Громади отримують право відкликання депутатів місцевих рад, суддів місцевих судів, голів місцевих рад і керівника муніципальної поліції шляхом локальних референдумів. Громади також отримують право висловлювати недовіру землевпоряднику.
#Національний_Корпус #Національний_Корпус_Львів #НК_Львів #Львів #АЗОВ
